Чичеров Володимир Степанович

Чичеров Володимир Степанович
Народився	4 липня 1933(1933-07-04) Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер	15 листопада 1996(1996-11-15) (63 роки) Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Богословське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	енергетичне машинобудування
Знання мов	російська
Заклад	Leningradsky Metallichesky Zavodd
Членство	ЦК КПРС
Партія	КПРС
Нагороди

Володимир Степанович Чичеров (4 липня 1933(19330704), місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Росія — 15 листопада 1996, місто Санкт-Петербург) — радянський державний діяч, новатор виробництва, бригадир слюсарів-складальників виробничого об'єднання турбобудування «Ленінградський металевий завод». Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 9—11-го скликань, заступник голови Верховної ради Російської РФСР у 1985—1990 роках. Двічі Герой Соціалістичної Праці (7.02.1975, 12.07.1983).

Життєпис

Народився в родині робітника. Батько працював на Балтійському заводі, мати викладала в школі російську мову. Під час війни перший голодний рік блокади провів у Ленінграді. У 1942 році був евакуйований разом із родиною до Башкирської АРСР, працював у кузні, на колгоспному полі. Повернувся до Ленінграда після війни, у 1947 році залишився сиротою.

У 1950 році закінчив ремісниче училище № 35 при заводі «Арсенал» імені Фрунзе у Ленінграді.

З 1950 року — слюсар 4-го розряду із складання металоконструкцій Ленінградського металевого заводу (ЛМЗ).

У 1955—1956 роках служив у Радянській армії. Службу проходив в Ростовській області, працював на відновленні шахт.

Після демобілізації знову повернувся на Ленінградський металевий завод. Працював слюсарем 6-го розряду, засвоїв суміжні професії газорізальника і електрозварника.

Член КПРС з 1964 року.

З 1967 року — бригадир слюсарів-монтажників Ленінградського металевого заводу. З 1975 року — бригадир слюсарів-складальників виробничого об'єднання турбобудування «Ленінградський металевий завод».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 лютого 1975 року за досягнуті високі виробничі показники, дострокове виконання завдань дев'ятої п'ятирічки і прийнятих соціалістичних зобов'язань Чичерову Володимиру Степановичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням йому ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1977 році закінчив вечірню школу робітничої молоді в Ленінграді.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 липня 1983 року за досягнення визначних успіхів у підвищенні продуктивності праці, великий особистий внесок у створення сучасного енергетичного обладнання та проявлений трудовий героїзм Чичеров Володимир Степанович нагороджений другою золотою медаллю «Серп і Молот» і орденом Леніна. Став двічі Героєм Соціалістичної Праці.

Проживав у Ленінграді (Санкт-Петербурзі). Помер 15 листопада 1996 року. Похований на Богословському цвинтарі Санкт-Петербурга.

У Санкт-Петербурзі, в парку Перемоги на алеї Героїв, у 1987 році встановлено бронзовий бюст Володимира Чичерова роботи скульптора М. Анікушина. На заводі «Турбоатомгаз» (філія ЛМЗ) на будівлі цеху, в якому в останні роки працював Чичеров, з ініціативи трудящих заводу в 1998 році встановлена ​​меморіальна дошка, виконана робітниками Ленінградського металевого заводу.

Нагороди і звання

• двічі Герой Соціалістичної Праці (7.02.1975, 12.07.1983)
• два ордени Леніна (7.02.1975, 12.07.1983)
• орден Трудового Червоного Прапора (5.04.1971)
• медалі

Джерела

• Чичеров Владимир Степанович (рос.)